Пані Олена – педагогиня, яка присвятила вихованню дітей понад 20 років, активна волонтерка та майстриня, що створює неймовірні вироби. Але є в Олени Володимирівни ще одна справжня пристрасть – вирощування томатів. Для неї помідори – це не просто овочі, а палітра кольорів, смаків і форм: від крихітних коктейльних до велетенських біф­томатів, які вона вирощує у своїй полікарбонатній теплиці.

Сьогодні ми розпитаємо пані Олену, які сорти варто купувати та як виростити помідори, що стануть справжньою прикрасою вашого городу. Тож відкриваємо сезон корисних городніх порад разом із пані Оленою Бородій із села Світанок.

​

Калейдоскоп смаку: маленькі та дивовижні

«Томати – це моє друге хобі після в’язання, – каже Олена Бородій. – Вирощуванням томатів займаюся багато років і вже маю своїх улюбленців».

Особливе місце в її колекції займають дрібноплідні томати, які вражають різноманіттям. «Дуже люблю коктейльні томати, особливо сорт «Полуничка» (Tomatoberry). Це високорослий, урожайний чері­томат, відомий своїми солодкими, щільними плодами у формі полунички або сливки з носиком, вагою 20­-30 грамів. Ці томати не тільки смачні, а й красиві: «Полуничка» ідеально підходить і для свіжого споживання, і для прикрашання страв, і для консервації», – розповідає Олена Володимирівна.

Загалом пані Олена вирощує цілу веселку чері: жовті, червоні, білі, рожеві та чорні. Але особливо вирізняється серед них сорт «Блакитні ключі» (Blue Keys). Це сорт томатів­-чері з унікальними грушоподібними плодами, схожими на лампочку, що мають насичене синьо-­чорне забарвлення. Плоди щільні, хрусткі, з насиченим смаком і винятковою солодкістю, вагою 12-­25 г. Сорт середньоранній. Його назва походить від прізвища селекціонера Майкла Кіза (Michael Keyes).

​

Гіганти та екзотика: великі й незвичайні томати з колекції пані Олени

Серед великоплідних томатів фаворитом за кольором і смаком є «Золотий Кенігс­берг» – смачний, крупний, жовтий томат із м’ясистою консистенцією, чудовим солодким смаком і високим вмістом каротину. Цей середньостиглий сорт цінується за високу врожайність, холодостійкість, стійкість до фітофторозу та гарну транспортабельність. Він підходить і для свіжого споживання, і для цільноплідного консервування.

Справжній хіт помідорної колекції пані Олени – «Малахітова скринька» («Малахітова шкатулка»). Це зелений помідор, який високо цінується за насичений смак, що нагадує смак ківі з динними нотками. Це старий, але й досі популярний високоврожайний сорт – середньоранній, з м’ясистими, соковитими, ніжними плодами відмінного смаку, вагою 250-­300 грамів і більше. Помідори дуже красиві: смарагдово-­жовті, великі, плоскоокруглі.

«Це справжній зелений діамант серед великих томатів», – каже пані Олена.

«Серед цікавих нових сортів, які запам’яталися, хочу відзначити сорт «Кумато». Це популярний сорт томатів, відомий своїм унікальним темно­-коричневим або червоно-­коричневим забарвленням, солодким смаком з нотками терпкості та щільною, соковитою текстурою. Сорт бельгійської селекції, він добре зберігається та стійкий до хвороб», – розповідає пані Олена.

Серед старих сортів Олена Володимирівна віддає перевагу сорту «Новачок». «Це старий, перевірений, низькорослий, середньостиглий сорт томатів, відомий дружним дозріванням. Плоди щільні, смачні, сливоподібної або овальної форми. Сорт універсальний: гарний і для салатів, і для консервування», – розповідає господиня.

​

Форма томатів та догляд: перевага класиці

У виборі форми пані Олена віддає перевагу класиці: круглим, овальним і серцеподібним томатам. Вона експериментувала з ребристими сортами, але вони не прижилися, а незвичайні квадратні чи трикутні форми взагалі не вирощує.

Усі основні сорти томатів – середньостиглі, окрім чері. Господиня уникає пізніх сортів (як­-от «Де Барао»), зосереджуючись на середньостиглих.

​

Календар городника: коли сіяти насіння та висаджувати розсаду

Розсаду пані Олена вирощує в теплиці. Вона в неї полікарбонатна, неопалювана. Насіння для розсади висіває безпосередньо в ґрунт теплиці приблизно 1 квітня.

Якщо потрібно отримати врожай трохи раніше, насіння висіває у березні та вирощує у будинку на підвіконні, а згодом, коли потеплішає, розсаду переносить у теплицю. Але це виключно для ранніх сортів.

«Розсаду томатів висаджую у відкритий ґрунт, коли в мене починає сходити картопля. Я не обробляю помідори препаратами від колорадського жука, і за такого графіка садіння його на помідорах у мене ніколи не було», – розповідає городниця.

Логіка проста: колорадський жук, прокидаючись, одразу атакує перші сходи картоплі, які вже є на городі. Помідори, висаджені пізніше, залишаються осторонь, адже шкідник уже зайнятий картоплею. Це дозволяє уникнути обробки томатів від жуків.

​

Індивідуальний догляд за кожним кущем: опора та підживлення

Томати висаджує рядами на відстані одного метра між рядами. Оскільки вирощує високорослі сорти, кожен кущ отримує індивідуальну опору.

«До кожного куща втикаю палицю. Це забезпечує надійну фіксацію високих стебел і запобігає їх пошкодженню під вагою плодів. Під час висадки розсади в лунку обов’язково додаю комплексне добриво (приблизно чайну ложку під кожен кущ), щоб дати рослині потужний старт», – розповідає Олена Бородій.

​

Секрет стійкості томатів: лише один полив

Найбільш незвичний і водночас ефективний агротехнічний прийом, який застосовує господиня – це відмова від регулярного поливу.

«Коли ми висаджуємо розсаду у відкритий ґрунт, я дуже добре її поливаю (по 2 літри води під кожен кущ). І більше помідори вже не поливаю.

Попри це томати чудово приживаються й активно ростуть. Такий метод загартовує кореневу систему, змушуючи її проникати глибше в пошуках вологи, що робить рослини стійкішими до посухи та перепадів температур», – ділиться своїм досвідом пані Олена.

​

Чітке формування куща: різний підхід до сортів

Формування кущів – ще один важливий етап догляду. Головний принцип – обривання пасинків (відростків, що відростають між листками), щойно вони з’являються.

Високорослі сорти формує в одне або два стебла.

Низькорослі сорти майстриня взагалі не формує (не пасинкує), дозволяючи кущам рости природно.

​

Боротьба з хворобами: обривання нижнього листя

Усі кущі – і низькорослі, і високорослі – обов’язково підв’язує до опор. Додатково проводить постійне обривання нижнього листя.

«Це робиться для того, щоб листки не торкалися землі, – пояснює пані Олена. – Так ми запобігаємо контакту листя з вологим ґрунтом, бо він є основним шляхом зараження грибковими захворюваннями, зокрема фітофторою».

​

Система захисту: три етапи обробки

Для забезпечення здоров’я рослин і високого врожаю майстриня дотримується перевіреної часом схеми обробки, яку застосовує тричі за сезон.

«Першу обробку проводжу через 10 днів після висадки розсади у ґрунт. Її головна мета – допомогти рослинам прижитися, уникнути стресу та забезпечити перше підживлення на початку сезону. Обробляю кущі препаратом «Помідорчик». «Помідорчик» – це спеціалізований комплексний набір речовин для всебічного захисту, стимуляції росту та повноцінного живлення томатів. Завдяки поєднанню кількох активних компонентів він ефективно бореться з хворобами, посилює імунітет і ріст рослин.

Другу обробку проводжу через 20 днів після першої. Її головна мета – профілактика хвороб. Для цього застосовую «Ридоміл Голд» – перевірений фунгіцид для боротьби з основними захворюваннями томатів.

Третя обробка – фінішний захист. Третю обробку проводжу через 20 днів після другої. Використовую «Ревус» – сучасний фунгіцид, що забезпечує надійний захист на завершальних етапах рос­ту й дозрівання плодів», – розповідає пані Олена.

У разі дощового літа, коли ризик розвитку фітофтори зростає, господиня зазвичай застосовує додаткову обробку, використовуючи біопрепарати.

Така система підживлення та захисту рослин незмінно дає гарний результат.

«Зараз існує багато різних препаратів, але я дотримуюся цього графіка обробок уже кілька років і завжди маю гарний урожай помідорів», – каже пані Олена.

Вона зазначає, що здебільшого бореться з грибковими хворобами, зокрема фітофторою, а не з комахами, адже її «правило картоплі» надійно захищає посадки від колорадського жука.

Такий системний і продуманий догляд гарантує, що помідори залишаються міцними та здоровими, забезпечуючи стабільний урожай незалежно від погодних умов.

Тож скористайтеся досвідом пані Олени Бородій: обирайте перевірені сорти, не бійтеся експериментувати з новинками, впроваджуйте сучасні агротехнічні прийоми. Нехай ваші підвіконня незабаром зазеленіють міцною розсадою, а літні клопоти будуть лише в радість. А ми й надалі ділитимемося з вами секретами городників з вогником у серці, які встигають і громаду згуртувати, і найкращі томати в районі виростити.

​

Бажаємо вам щедрих врожаїв, натхнення в кожній справі та, звісно, найсмачніших помідорів, які нагадуватимуть: справжні дива ми створюємо власними руками.

​

Олена БЕРЕЗКІНА