113 років – такий солідний вік має Бурімська школа, яка сьогодні працює як філія Ічнянського ліцею №4. Попри статус малокомплектної філії, цей заклад є живим доказом того, що маленька сільська школа може стати стартовим майданчиком для великих звершень, виховавши цілу плеяду видатних українців: народного художника України, знаних археологів, лікарів, інженерів, перекладачів, агрономів. Багато випускників школи сьогодні боронять нашу країну й мають високі державні нагороди.

Цей старовинний, поважний освітній заклад очолює людина з великим серцем – чудовий педагог Олена Карпець. Олена Володимирівна прийшла до Бурімської школи 35 років тому, керуючись вибором, що був «зроблений серцем», і вже 16 років очолює цей заклад. Саме завдяки її любові до професії та наполегливості школа в Бурімці продовжує виконувати одну з найважливіших місій сьогодення – виховувати молоде покоління, готове до захисту та розбудови своєї країни.

​

Славетні випускники, які прославили село

Незважаючи на статус малокомплектної школи, Бурімка дала Україні чимало видатних особистос­тей. Серед найвідоміших випускників – Петро Олексійович Басанець, Народний художник України, професор живопису Київського художнього інституту.

Не менш шанованою людиною був Олексій Олексійович Павленко (нині покійний) – Заслужений працівник сільського господарства, який, до того ж, був батьком колишнього міністра молоді та спорту Юрія Павленка.

Сьогодні випускники школи працюють у різних галузях народного господарства України. Чимало з них стали педагогами. Лише серед особистих випусків директорки школи Олени Карпець майже 15 обрали професію вчителя.

Наталія Івахно – доктор філософії, учитель ук­раїнської мови та зарубіжної літератури Ніжинського обласного педагогічного ліцею. Випускниця Ольга Буряк – учитель зарубіжної літератури Київського ліцею. Це є високою оцінкою якості навчання у рідному закладі.

«Ми пишаємося своїми випускниками, які після закінчення Бурімської школи успішно продовжували навчання у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї при Ніжинському державному університеті імені М. В. Гоголя. Наш педагогічний колектив отримував подяки від дирекції цього закладу за високий рівень підготовки наших випускників. Наші учні є випускниками Ніжинського фахового медичного коледжу, Прилуцького гуманітарно-­педагогічного коледжу, Чернігівського фахового коледжу інженерії та дизайну, Ічнянського аграрного ліцею», – з гордістю розповідає керівниця освітньо­го закладу Олена Карпець.

​

Закохана у професію

Олена Володимирівна Карпець працює в Бурімській школі 35 років, 16 із них очолює цей нав­чальний заклад.

«Чому я обрала професію вчителя? Не знаю, чи можна взагалі відповісти на запитання, на яке не маєш відповіді. Чому? Лише тому, що цей вибір зроблений серцем. Ще коли навчалася в першому класі рідної Іржавецької школи, уже знала, що буду вчителькою. І коли була випускницею 10-­го класу Ічнянської гімназії імені Васильченка, уявити себе в будь-­якій іншій професії просто не могла.

Навчалася в Ніжинському державному педагогічному інституті на філологічному факультеті, бо в юності й сама любила писати вірші.

Мій шлях до дитячих сердець розпочався в мальовничому селі Бурімка, у Бурімській неповній середній школі. Дорога до цієї школи стелиться вже 35 років. Бурімка стала рідною, бо тут я не лише отримала місце роботи, а й знайшла свою долю. Життя летить стрімко. За плечима вже 16 років роботи на посаді директорки Бурімського освітнього закладу», – розповідає про свій професійний шлях Олена Карпець.

На наше запитання: «Яким повинен бути справжній учитель?» Олена Володимирівна відповіла:

«Як учитель зарубіжної літератури, я твердо переконана: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш».

Керівниця пишається своїм колективом: «Наша школа – це особлива країна, де кожен день не схожий на попередній. Тут працюють прекрасні люди – і називають їх учителями. Я пишаюся своїми колегами. Сьогодні педагогічний колектив – це сім учителів. Ми – команда однодумців, яка вирішує завдання сьогодення».

​

Життя після реорганізації

Нещодавно Бурімську гімназію було реорганізовано та перетворено на філію Ічнянського ліцею №4 Ічнянської міської ради.

«На жаль, за останні роки наша школа набула статусу малокомплектної. Освітянські реформи ліквідовують такі заклади. Цього року батьківська громада на чолі з Ларисою Коваленко та Наталією Чайкою звернулася до міського голови Олени Бутурлим і депутата міської ради Михайла Бондаря з проханням залишити в селі освітній заклад, адже війна також вносить свої корективи. Нас почули. Наша школа вкотре змінила назву, яка тепер звучить так: «Бурімська філія Ічнянського ліцею №4 Ічнянської міської ради», – розповіла Олена Володимирівна.

Перетворення на філію не стало перешкодою для продовження якісної освітньої діяльності. Колектив демонструє здатність зберігати стабільність, професійний рівень та ефективно співпрацювати з головним ліцеєм, долаючи водночас кадрові й організаційні виклики сьогодення.

«Колектив закладу працює над вирішенням основних завдань: створення сприятливих педагогічних умов для підвищення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, виховання свідомого ставлення до свого здоров’я, формування патріотичних і громадянських якостей. Для реалізації поставленої мети маємо потужний учительський потенціал. Кожна дитина – у полі зору; забезпечено індивідуальний підхід та особистісно орієнтоване навчання. У закладі – затишні класні кімнати, комп’ютерний клас, ігровий і тренажерний майданчики, їдальня. Підведено мережу швидкісного Інтернету.

У закладі проведено інституційний аудит – комплексну перевірку й оцінювання освітніх і управлінських процесів, яку здійснювала Державна служба якості освіти. Завдяки злагодженій роботі педагогічного колективу перевірку пройдено з хорошими результатами», – розповідає пані Олена.

​

Підтримка закладу

Освітній заклад має підтримку з боку старости села Бурімка Олександра Репія та генерального директора товариства «Інтер» Михайла Бондаря.

«Саме за їхньої підтримки та безпосереднього сприяння в закладі зроблено сучасну вхідну доріжку, збудовано котельню, де встановлено твердопаливний котел, обладнано сучасні внутрішні са­нітарні вузли, проведено зовнішній косметичний ремонт фасаду закладу», – пояснює пані Карпець.

Статус філії, безумовно, передбачає певну взаємо­дію з головним закладом.

«Усі організаційні питання вирішуються позитивно та оперативно з дирекцією Ічнянського ліцею №4. Погоджено методичну роботу. Весь наявний методичний потенціал, напрацювання та склад колективу залишилися без змін», – пояснює керівниця школи­-філії.

​

Під обстрілами та в режимі «онлайн­-офлайн»

Останні роки внесли свої трагічні корективи. У 2022 році село Бурімка опинилося на шляху ворожих колон, які кілька днів «курсували» його вулицями. У цей час школа, зрозуміло, не працювала.

Після припинення активних бойових дій на території громади колектив швидко відновив роботу – спочатку дистанційно, а потім перейшов до очного режиму. Завдяки зусиллям, зокрема старости Олександра Репія, уся Бурімка, включно зі школою, забезпечена якісним інтернетом, що є критично важливим для освітнього процесу.

Незважаючи на всі виклики – від статусу малокомплектної філії до загроз воєнного часу – Бурімська школа продовжує свою освітню діяльність. Вона є не просто місцем для навчання, а освітнім центром, що зберігає пам’ять, виховує патріотів і надає дітям можливості для розвитку талантів, підтверджуючи своє право на існування через столітній внесок у життя країни.

​

Таланти, що здобували перемоги

Попри статус малокомплектної школи, до остан­ніх років навчальний заклад майже щороку мав призерів і переможців районних олімпіад і конкурсів, а також здобував призові місця на обласних змаганнях.

На жаль, останнім часом ситуація змінилася. Причина цього – зменшення кількості учнів та, за словами керівниці закладу, зниження їхнього загального навчального потенціалу. Це – прямий наслідок демографічних змін, що відбуваються в невеликих селах, які вже не забезпечують масової участі в інтелектуальних змаганнях.

​

Вибір випускників: шлях до фахової освіти

Після закінчення школи більшість випускників роблять вибір на користь фахової освіти.

Серед популярних напрямів для випускників попередніх років – Ніжинський медичний коледж, Ічнянський аграрний ліцей, ніжинські професійні ліцеї (спеціальності: кондитер, кухар, будівельні спеціальності тощо), Ніжинський обласний педагогічний ліцей (двоє випускників нещодавно закінчили цей заклад і продовжують навчання у вишах).

Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, більшість цьогорічних випускників обрали Ічнянські освітні заклади. Із семи випускників троє вступили до Ічнянських ліцеїв №3 та №4, а двоє – до Ічнянського аграрного ліцею. Цікаво, що кілька учнів, які продовжили навчання в Ічні, переїхали туди ра­зом із батьками.

​

Життя за межами класу

Малокомплектна школа-­філія в Бурімці, попри складне становище, не обмежує учнів у розвитку їхніх талантів.

Школа налагодила тісну співпрацю з місцевим будинком культури, який став для дітей справжнім центром творчого розвитку, пропонуючи різно­манітні напрями:

• театральний гурток – для тих, хто мріє про сцену;

• вокальний гурток – для юних співаків;

• гурток художнього читання.

Таким чином, діти не залишаються обділеними щодо всебічного розвитку, хоча їхній позаурочний час і перемістився з території школи до сільського будинку культури.

​

Спортивні можливості в умовах малокомплектної школи

Що стосується фізичного розвитку, школа також забезпечена всім необхідним. У закладі є кімната для занять спортом, яка повністю оснащена необхідним спортивним інвентарем. На вулиці облаштовано спортивний та тренажерний майданчики.

Діти мають усе необхідне для навчання й відпочинку. Це свідчить про те, що, попри невелику кількість учнів і статус філії, педагогічний колектив школи дбає про належну організацію освітнього простору та всебічний розвиток учнів.

​

Уроки патріотизму та благодійності

Школа­-філія в Бурімці залишається активним центром патріотичного виховання. У школі налагоджено потужну систему формування патріотичних і громадянських якостей учнів, яка має глибоке коріння. Діяльність із підтримки військових розпочалася ще за часів АТО.

Педагогічний та учнівський колективи неодноразово отримували Подяки за активну громадянську позицію та постійну волонтерську допомогу бойовим підрозділам ЗСУ.

Учні разом з учителями та батьками беруть постійну участь у різноманітних благодійних зборах коштів і допомоги для Збройних Сил України. Діти створюють малюнки та обереги, які мають не лише естетичну, а й потужну моральну цінність для наших захисників.

Школа традиційно долучається до виготовлення маскувальних сіток, пакування великодніх кошиків і адресних пакунків для військових. У цій діяльності заклад тісно співпрацює зі старостатом, об’єднуючи зусилля всієї громади.

Ці ініціативи виховують у дітях усвідомлення себе частиною великої боротьби за незалежність.

Школа має тісний зв’язок із захисниками, адже багато її випускників воюють на передовій. Колектив підтримує з ними контакт у телефонному режимі, надаючи моральну підтримку нашим воїнам.

Найбільш болючою сторінкою є доля наймолодшого колеги – учителя Олега Івахна, який із перших днів пішов захищати країну і зник безвіс­ти. «Більше як рік уже немає з ним зв’язку», – з болем каже керівниця філії.

Цей факт є постійним нагадуванням для всього колективу школи про високу ціну свободи. Вшанування пам’яті про захисників і постійна підтримка військових стають невід’ємною частиною освітнього процесу, перетворюючи школу на осередок стійкості та незламного патріотичного духу.

​

Олена БЕРЕЗКІНА