Серце громади: Нова роль сільської бібліотеки
Сільські бібліотеки – це набагато більше, ніж просто сховища книг. Вони є осередками знань та культури громади. У сучасному світі, де інформація доступна миттєво, роль бібліотек трансформується, але їхня цінність залишається незмінною. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, варто замислитися над значенням бібліотек для сільських громад.
Ці невеликі, скромні заклади культури є справжніми скарбницями знань. Вони не лише зберігають друковані видання, а й надають доступ до інтернету, організовують освітні та культурні заходи, стають місцем зустрічі для людей різного віку. Для багатьох мешканців села бібліотека є єдиним вікном у великий світ. Це місце, де можна отримати нові знання, розвинути свої таланти та просто поспілкуватися.
У цих скромних сільських бібліотеках – підрозділах КЗ «Публічна бібліотека» Ічнянської міської ради – працюють неймовірні жінки: досвідчені, талановиті, креативні. Їхня відданість справі, попри всі виклики, надихає та показує, як багато можна зробити, якщо працювати з любов’ю та завзяттям.
Про сільські бібліотеки Ічнянщини
«Структурні підрозділи (філії) Ічнянської публічної бібліотеки залишаються важливими культурними центрами в Ічнянській громаді. На сьогодні у громаді працює 12 сільських бібліотек-філій. Вони щодня відкриті для відвідувачів і роблять усе можливе, щоб книга й надалі була вірним другом і порадником для кожного сільського жителя.
Сільські бібліотеки проводять різноманітні заходи: години читання, тематичні зустрічі, літературні вікторини, пізнавальні бесіди для школярів, вечори відпочинку для дорослих. Вони допомагають учням у підготовці домашніх завдань і рефератів, педагогам у підготовці до уроків та позашкільних заходів, а старшому поколінню – у пошуку цікавої літератури та змістовному дозвіллі.
Особливою популярністю користуються книжкові виставки, які бібліотекари оформлюють до державних і народних свят, пам’ятних дат, ювілеїв відомих письменників, а також за читацькими інтересами. Такі виставки не лише привертають увагу до книжкових фондів, а й допомагають відкривати для себе нові імена та твори», – розповідає директорка КЗ «Публічна бібліотека» Ічнянської міської ради Тетяна Кутова.
Пані Тетяна наголошує, що сільські бібліотекарки завжди турбуються про зручність своїх користувачів. У деяких сільських філіях діє навіть послуга доставки книг додому, особливо для людей похилого віку або тих, хто з різних причин не може самостійно відвідати бібліотеку. Це – ще один прояв турботи та бажання зробити читання доступним для всіх.
Окрім культурно-освітньої діяльності, бібліотеки активно долучаються до благодійних заходів і концертів на підтримку Збройних Сил України. Їхня участь свідчить про небайдужість до суспільних викликів та прагнення робити свій внесок у нашу Перемогу.
Також бібліотекари займаються озвучуванням українських народних казок, зберігаючи традиції усної народної творчості та роблячи їх доступними для ширшої аудиторії – як для дітей, так і для дорослих. Це ще один приклад того, як бібліотека може виходити за межі книжкових полиць і ставати справжнім центром культурного життя.
«Попри обмежені ресурси, сільські бібліотеки демонструють відданість своїй справі, знаходять нові форми роботи й залишаються місцями, де кожен може знайти підтримку, натхнення й дружню атмосферу. Вони доводять, що бібліотека – це не лише книги, а й простір для спілкування, розвитку та духовного збагачення громади», – каже пані Тетяна.
Освіта та відданість праці: обличчя сільських бібліотек
Сільські бібліотекарі – це не просто зберігачі книг, а висококваліфіковані фахівці, які мають вищу освіту й постійно вдосконалюють свою майстерність. Більшість із них закінчили Ніжинські вищі навчальні заклади, зокрема Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя або Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, що свідчить про їхній високий професійний рівень.
Ці люди віддані своїй справі. Вони постійно шукають нові шляхи взаємодії з громадою. Навіть молоді спеціалістки, як-от Ольга Решетило, що нині здобуває профільну освіту, показують, що бібліотечна справа розвивається, а бібліотекарі постійно підвищують свій професійний рівень.
Життя, присвячене книгам: історія бібліотекарки з 48-річним стажем
У сучасному світі, де професії змінюються з шаленою швидкістю, історії людей, які присвятили своє життя одній справі, стають особливо цінними. Саме такою є історія Лідії Олександрівни Крутько, бібліотекарки із села Іржавець, яка працює в бібліотеці вже 48 років! Пропрацювавши майже пів століття на одному місці, пані Лідія стала справжнім символом відданості професії. Її трудова книжка має лише один запис: «бібліотекар». Але цей запис – це майже 50-річна історія любові до книг, людей та своєї громади.
«Лідія Олександрівна – надзвичайно активна людина. Вона не лише майстерно веде бібліотечну справу, а й співає в хорі, бере участь у громадському житті села та є талановитою рукодільницею. Її виставки, які вона постійно оновлює, привертають увагу не лише дорослих, а й школярів, які із задоволенням відвідують бібліотеку.
Пані Лідія виховала двох доньок, які також працюють з дітьми – одна в садочку, інша в школі. Обидві доньки люблять і шанують книги. Це ще раз доводить, що любов до своєї справи та талант передаються в родині із покоління в покоління», – з гордістю розповідає про свою колегу Тетяна Кутова.
Майстриня та волонтерка: Наталія Гриб із Гмирянської бібліотекифілії
Хоча стаж Наталії Петрівни Гриб із Гмирянської філії значно менший, ніж у її колеги з Іржавця (вона працює в бібліотеці 10 років), але її енергія та завзяття викликають не менше захоплення.
Пані Наталія зарекомендувала себе як надзвичайно старанна та охайна бібліотекарка. Вона постійно проводить цікаві майстер-класи, зокрема з бісероплетіння, де навчає дітей працювати з бісером. Під її керівництвом діти беруть активну участь у заходах на підтримку ЗСУ: на заняттях вони власноруч виготовляють браслети та обереги для наших Захисників.
Творчість та співпраця: історії бібліотекарок із Гужівки та Дорогинки
Кожен бібліотекар має свою унікальну історію та підхід до роботи. Світлана Іванівна Загура з Гужівки, яка має 39-річний досвід, активно співпрацює зі школою. Вона допомагає педагогам і школярам, роблячи літературу більш доступною та цікавою. Це показує, як важливо об’єднувати зусилля педагогів і бібліотекарів для розвитку дітей.
Людмила Петрівна Шадура з Дорогинки, бібліотекарка з 22-річним стажем, має не тільки педагогічну, а й музичну освіту. Вона вміло поєднує свій педагогічний та мистецький досвід з бібліотечною роботою. Разом із будинком культури вона організовує для дітей тематичні вечори, присвячені важливим датам, таким як День Незалежності, День Прапора, День села тощо. Ця талановита жінка пише сценарії та проводить цікаві свята, в яких беруть участь усі жителі села.
Завжди в русі
Бібліотекарка Ірина Заєць із Рожнівської філії, яка працює на пів ставки, є яскравим прикладом того, як можна бути активним, маючи неповну зайнятість. Вона регулярно проводить зустрічі й змагання, організовує виставки й майстер-класи, де діти разом створюють чудові поробки, якот красиві соняшники – символи українського села.
Людмила Прокопенко з Більмачівки – креативна, професійна та відповідальна фахівчиня, що завжди в курсі всіх книжкових новинок. Пані Людмила не лише замовляє їх для своєї бібліотеки, а й особисто розносить книги по селу, аби кожен читач, незалежно від віку та стану здоров’я, міг насолодитися читанням літератури.
Ярослава Бурячок із Крупичполя, випускниця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, активно співпрацює з будинком культури. Разом вони організовують заходи до державних свят, роблячи їх незабутніми для жителів і гостей села.
Бібліотекарка Любов Бідна з Бакаївки вміло залучає дітей до читання. Влітку вона проводить квести та розмальовки, роблячи бібліотеку улюбленим місцем для місцевої малечі. Її ентузіазм і любов до дітей перетворюють звичайні будні на свято.
Ці історії демонструють, що сільські бібліотекарки – це не лише освічені фахівці, а й творчі, активні та небайдужі люди. Ці жінки – справжні героїні нашого часу. Вони не просто видають книги, а створюють центри культурного дозвілля, виховують нове покоління читачів і допомагають зберегти зв’язок між людьми. Їх любов до своєї роботи та бажання зробити щось корисне для громади є найціннішими якостями справжнього бібліотекаря.
Талант і наполегливість: досягнення юних читачів
Особливою гордістю для бібліотекарів є досягнення їхніх читачів. Наприклад, Надія Пилипенко з Андріївської філії, яка за фахом педагогиня, усього за чотири роки роботи змогла виховати талановитих читачів. Одна з її учениць, Софія Куник, здобула друге місце в обласному конкурсі «Лідер читання-2025». Ця перемога – це не лише заслуга дівчинки, а й результат наполегливої праці її наставниці.
Спільна справа: тісна співпраця та підтримка
Попри обмежені ресурси, сільські бібліотекарки не втрачають духу. Вони постійно взаємодіють між собою та з центральною бібліотекою, що допомагає їм долати труднощі.
Методична допомога, обмін досвідом, постійне спілкування в соцмережах – усе це дозволяє бібліотекаркам бути в курсі всіх подій та отримувати необхідну підтримку. Якщо читачі просять конкретну книгу, бібліотекарки передають списки до центральної бібліотеки, яка надає необхідну літературу.
Єдина родина: як центральна бібліотека підтримує сільські філії
За кожною успішною сільською бібліотекою стоїть не лише ентузіазм окремих бібліотекарок, а й потужна підтримка центральної бібліотеки. Вона є справжнім методичним та інформаційним центром, що забезпечує злагоджену й ефективну роботу всієї бібліотечної мережі.
Стратегічне планування та методична допомога
Центральна бібліотека відіграє ключову роль у стратегічному плануванні. Бібліотекарки філій опрацьовують матеріали, створюють свої плани роботи на наступний рік, які потім обговорюються та узгоджуються з центральною бібліотекою. Це дозволяє синхронізувати діяльність усіх закладів і забезпечити єдиний підхід до культурно-освітньої роботи.
Постійна методична робота – це фундамент, на якому будується успіх. Центральна бібліотека регулярно надає допомогу філіям, консультує, ділиться передовим досвідом. Це не лише офіційні зустрічі, а й постійний зв’язок через онлайн-платформи. Бібліотекарки активно обмінюються фотографіями та розповідями про проведені заходи, діляться враженнями від зустрічей із читачами, створюючи єдиний інформаційний простір.
Обмін досвідом та професійне зростання
Особливо важливою є також співпраця між бібліотекарками філій. Вони не лише спілкуються онлайн, а й відвідують одна одну, якщо бібліотеки розташовані недалеко. Це дозволяє переймати передовий досвід безпосередньо на місці.
Молоді бібліотекарки, якот Ольга Діброва, переймають досвід у своїх досвідчених колег. Пані Ольга, наприклад, часто консультується з Тетяною Лазоренко із села Буди, що свідчить про міцні професійні зв’язки та дружню атмосферу в колективі. Ця співпраця не лише сприяє професійному розвитку, а й зміцнює корпоративний дух, створюючи атмосферу взаємодопомоги та підтримки.
Днями Ольга Діброва завітала до бібліотеки села Буди. Найбільше бібліотекарку-початківицю вразив музей українських старожитностей, який організувала у своїй бібліотеці-філії Тетяна Лазоренко. «Найбільше емоцій отримала в кімнаті-музеї. Тетяна Вікторівна – справжня хранителька нашої української ідентичності. Бабусині вишиванки, українські хустки, рушники, горщики, у яких колись варили борщ, – це все вражає», – пише на своїй Facebook-сторінці Ольга Діброва.
Онлайн-присутність та популяризація читання
Сільські бібліотеки активно використовують соціальні мережі для популяризації своєї роботи. Вони створюють сторінки та групи, де діляться новинами, анонсами заходів і фотозвітами. Наприклад, група «Будянський старостинський округ» у Facebook є майданчиком для обміну інформацією та спілкування між мешканцями села. Це дозволяє бібліотекам розширити свою аудиторію та залучити до читання ще більше людей.
Слоган «Хто куди, а я – до бібліотеки!» чудово відображає прагнення бібліотекарок зробити бібліотеку улюбленим місцем для кожного мешканця села. Центральна бібліотека та її філії працюють як єдиний злагоджений механізм, де кожен елемент важливий. Ця тісна співпраця є запорукою успішного розвитку бібліотечної справи та збереження книги як джерела знань, натхнення та спілкування.
Бібліотека – це більше, ніж книги
Історії наших сільських бібліотекарок доводять, що їхня робота – це не лише видача книг. Це щоденна праця, яка об’єднує громаду, розвиває таланти дітей і дорослих та наповнює життя людей змістом. Сьогодні бібліотеки активно долучаються до волонтерських ініціатив: разом із будинками культури вони організовують благодійні ярмарки, плетуть маскувальні сітки та виготовляють окопні свічки.
І наші сільські бібліотекарки, і їхні колеги-бібліотекарки з Ічнянської центральної бібліотеки щоденно демонструють, що бібліотека – це живий організм, який реагує на потреби суспільства, допомагає людям і робить світ кращим.
Підтримуючи сільські бібліотеки, ми інвестуємо не лише в книги, а й у розвиток людини, у збереження культурної спадщини та в майбутнє нашої країни. Адже недарма відомий філософ Готфрід Вільгельм Лейбніц сказав: «Бібліотеки – це скарбниці всіх багатств людського духу». І так важливо, щоб ця «скарбниця» була доступною для кожного.
Олена БЕРЕЗКІНА
Шановні колеги, дорогі бібліотекарі!
Щиро вітаю вас із професійним святом – Всеукраїнським днем бібліотек!
Ви щодня даруєте відвідувачам не лише книги, а й світло знань, натхнення, можливість мріяти й відкривати нові горизонти. Саме завдяки вашій праці бібліотека залишається осередком культури, духовності та доброти. Бажаю вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, творчих ідей і вдячних читачів. Нехай ваша щоденна праця приносить радість і гордість, а бібліотека завжди буде місцем, куди йдуть із посмішкою.Зі святом, дорогі бібліотекарі!
З повагою – Тетяна Кутова,
директорка КЗ «Публічна бібліотека» Ічнянської міської ради
Редакція «Трудової слави» приєднується до привітань і бажає бібліотекарям успіхів, щастя, миру, благополуччя та нових творчих здобутків! Нехай кожен день дарує вам натхнення, нові ідеї та теплі усмішки вдячних читачів!
Papira
All rights reserved © papira.net.ua 2025
Категорії